ПОГІ́РДНО, присл., рідко. Із зверхністю, зневажаючи кого-, що-небудь; погордливо. Так воїн, що спізнав «Катюш» новітніх звук, Погірдно дивиться на саморобний лук (Рильський, II, 1946, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 708.