Погрібати, баю, єш, сов. в. погребти́, бу́, бе́ш, гл.

1) Погребать, совершить погребеніе, хоронить, похоронить. Ой заплачуть, погребуть. Чуб. V. 461.

2) Только сов. в. Сгресть, окончить сгребать. Ой покошено, погребено. Грин. III. 85.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 235.