ПОГРЮ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. погрю́кувати і звуки, утворювані цією дією. Тихі, принишклі пороги [на Дніпрі]. Ні лиховісного погрюкування човнів об каміння, ні гоготання Ненаситця (Рудь, Гомін.., 1959, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 726.