ПОГРО́МНИЙ, а, е.

1. Який закликає до погрому (у 3 знач.). Офіціально метою [неогерманського] клубу було оголошено широку пропаганду «німецької ідеї», але насправді все вилилось у нестримні гульбища і пиятику під погромними антисемітськими лозунгами (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 129).

2. Прикм. до погро́м 1. В погромному азарті Меласі раптом ставало жалко розбитого глечика, і тоді вона з люттю запускала тарілку в свого Франтішка (Козл., Ю. Крук, 1957, 470).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 725.