ПОГРЕБІ́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. погребти́1. Ховали покійників без християнського погребіння (Стор., І, 1957, 366); [Оврамія:] Замість чесного погребіння мертвих, хотять зарити їх у землю під гармошку, як собак нечестивих… (Мик., І, 1957, 331).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 723.