ПОГРЕ́Б, у, ч., заст. Похорон. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб (П. Куліш, Вибр., 1969, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 722.

Погреб, бу, м. = Погріб. Гн. II. 160. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб. К. ЧР. 105.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 235.