ПОГО́СТ, у, ч.

1. У Київській Русі — місце торгу, куди з’їжджалися купці.

2. У Київській Русі з середини Х ст. — адміністративно-територіальна одиниця. Усю землю розбила [княгиня Ольга], уставила волості, погости (Скл., Святослав, 1959, 54).

3. Село у північних районах Росії.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 721.