ПОГОЛО́ВНО. Присл. до поголо́вний. — В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша, поголовно вирізує наших сільських комунарів (Гончар, II, 1959, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 718.