ПОГО́ЙДУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до пого́йдувати. Внизу, біля пристані, під сфінксами, поскрипувала, погойдувана поривами вітру, прип’ята до берега барка (Ільч., Серце жде, 1939, 83).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 717.