ПОГОДИ́ННО. Присл. до погоди́нний. Яснозорівський голова пишався тим, .. що люди не гнуть спин від зорі до зорі, а працюють погодинно, як на фабриці (Минко, Ясні зорі, 1951, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 716.