ПОГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Виявити гнів, роздратування (про всіх або багатьох); розгніватися, розсердитися. Січовики говорять: погнівались на нас усі! (Л. Укр., V, 1956, 34).

2. Посваритися з ким-небудь. — Але не розумію, пані, вашої невірності — скажіть хоч тепер, чи не любите, чи погнівалися із своїм гарним Юстином? (У. Кравч., Вибр., 1958, 420).

3. Гніватися якийсь час. [Ївга:] То й я їй кажу: посердилася, погнівалася, — пора ж уже й перестати; пора ж і простити! (Мирний, V, 1955, 237).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 714.

Погніватися, ваюся, єш, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Погнівалися всі дівки. Грин. III. 504. Та кланяйся низенько і садови близенько, щоб родина не гнівалась! Кланялась низько й садовила близько, і родина погнівалась. Грин. III. 538.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 232.