ПОГЛЯДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Те саме, що погляда́ти 1. Ой, п’є Байда та й кивається, Та на свого цюру поглядається (Укр.. думи.., 1955, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 713.