ПОГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПОГЛИ́БИТИСЯ, иться; мн. погли́бляться; док.

1. Робитися, ставати глибшим (див. глибо́кий 1, 2). Зростали вали, високі і стрімкі, наче греблі, поглиблювалися рови, і земля з них летіла догори чорними водограями (Тулуб, Людолови, II, 1957, 530); Гора каміння в підземеллі швидко росла, все більше поглиблювався в стіні отвір (Збан., Між.. людьми, 1955, 72); Особливо треба дихати носом під час швидкої ходьби у зимові морози, бо при цьому поглиблюється дихання (Шк. гігієна, 1954, 86); Затремтіли вогкі блискучі уста, ..тендітно випнулись навколо них від носа дві тонкі зморшки і жалісно поглибились в куточках рота (Стельмах, І, 1962, 55).

2. перен. Ставати багатшим, глибшим за змістом, грунтовнішим; збагачуватися. Коли порівнювати один і той самий образ, який малював Саксаганський в різні періоди творчості, то видно, як усе поглиблювався, як усе загострювався його квітучий талант (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 210); В наші дні зв’язки Московського Малого театру з українським мистецтвом поглибились і зміцнились (Рильський, III, 1956, 334).

3. перен. Збільшуватися, посилюватися в якому-небудь відношенні. Потім у них почався розлад, який поглиблювався все далі й далі (Дмит., Розлука, 1957, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 710.