ПОГИ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. Гиркати якийсь час. — Панька й хлібом не годуй, дай тільки погиркати, — сказав курінний отаман (Панч, Гомон. Україна, 1954, 245).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 707.