ПОВІ́ТКА, и, ж.

1. Господарське приміщення для утримання домашніх тварин або зберігання сільськогосподарського реманенту та різного майна. — Замкни коні в повітку та ходім у хату (Гр., II, 1963, 255); Чоловіки поздіймали дошки й повносили в повітку (Н.-Лев., III, 1956, 9); Стоїть хата, з дерева зрублена, тут же під одним дахом кліть — повітка для худоби (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 523); Зненацька у колгоспному дворі Запирхав трактор з темряви повітки (Вирган, Квіт. береги, 1950, 36).

2. Покрівля на опорах для захисту від сонця, дощу і т. ін.; накриття. Тільки одпріг я коней, а панич і гукнув: — Піди лишень, Данилка, на базар та купи до чаю бубликів. Та гляди, не заблудись; ось бач, — каже, — у нашому трактирі нові ворота під повіткою (Стор., І, 1957, 106); Біля білих байських юрт зберігалися під повітками легкі літні юрти, в яких живуть на літньому пасовищі в горах (Тулуб, В степу.., 1964, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 676.

Повітка, ки, ж. Сарай для скота. (Чуб. VII. 393), также навѣсъ изъ соломенной крыши при такомъ сараѣ. Під повіткою наймички коноплі тіпають. Левиц. І. 175. Чи я тобі не казала, як стояла під повіткою: не йди, милий, та у Крим по сіль, бо зостанеш під наміткою. Чуб. V. 198. Ум. Повіточка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 223.

пові́тка— господарське примі­щення в садибі для утримання до­машніх тварин або збереження сільськогосподарського реманенту та різного майна; також навіс (ра­ніше — під солом’яним дахом), накриття на опорах при такому приміщенні; залежно від ужитку повітка має й окремі назви: возо́в­ня — для возів, дрові́тня — на дро­ва,воло́вня — для волів, коша́ра — для овець, клу́ня, стодо́ла — для збіжжя. Під повіткою наймички ко­ноплі тіпають (І. Нечуй-Левицький); Чи я тобі не казала, як стоя­ла під повіткою: Не йди, милий, та у Крим по сіль, бо застанеш під на­міткою (П. Чубинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 460.