ПОВІСПО́ВАНИЙ, а, е. Поритий віспою, покритий шрамами від віспи; рябий. Очі заблимали і губи засіпалися в нервовому стримуванні, і прозора краплинка непроханою забриніла на повіспованій щоці (Ле, Міжгір’я, 1953, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 675.