ПОВІНШУВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. повіншува́ти. Випадало [панні Юзі] приймати повіншування й дарунки та припрошувати панночок до кави (Л. Укр., III, 1952, 666).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 673.