ПОВІЛЬНІ́ШАТИ 1, ає, недок. Ставати повільнішим (див. пові́льний); уповільнюватися. Інколи я зиркаю на неї. Тоді рухи мої повільнішають, і Анна це помічає (Кол., На фронті.., 1959, 130).
ПОВІЛЬНІ́ШАТИ2, ає, док. Стати вільнішим (див. ві́льний 5); звільнитися від чого-небудь. [Платон Гаврилович:] Дитинку оце бог прибрав, то світ тобі трохи повільнішав (Вас., III, 1960, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 672.