ПОВІДЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВІДЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Відчепити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Вона піднялася з свого місця, обтріпала сукню, повідчіпляла поодинокі листки, що попричіплялися були до неї (Коб., І, 1956, 338).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 671.