ПОВІДЦВІТА́ТИ, а́є, док. Відцвісти (про все або багато чого-небудь; скрізь або в багатьох місцях). Восени, коли цвіти вже повідцвітали,.. починається на якийсь час голосне, гамірливе життя в уліях (Фр., V,1951, 368).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 671.

Повідцвітати, та́ємо, єте, повідцвіти́тися, таємося, єтеся, гл. Отцвѣсть (во множествѣ). Повідцвіталися вже проліски. У нас уже поодцвітався мак, а в вас і досі цвіте. Богодух. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 221.