ПОВІДПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відіпхнути всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Безхатько з цілим гуртом прихвоснів і багатіїв вихватились наперед, а бідноту повідпихали назад (Юхвід, Оля, 1959, 300).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 669.