ПОВІДЛА́МУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Відламати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Повідламував усі колючки з тернової гілки (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 668.

Повідламувати, мую, єш, гл. Отломать (во множествѣ). Повідламував усі колючки з тернової гілки.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 220.