ПОВІДЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Закінчити жати за борг у всіх або багатьох. У кого позичали, — всім повіджинали (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 668.

Повіджинати, наю, єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 219.