ПОВШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Ушити все або багато чого-небудь.

2. Покрити соломою будівлі, приміщення і т. ін. Громада обгородила город і двір, повшивала заново повітки й загороду, клуню й комору (Н.-Лев., III, 1956, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 698.