ПОВУЗИ́ТИ, ужу́, у́зиш, док., перех. Зробити вужчим (див. вузьки́й 1) усе або багато чого-небудь. Коли б була мати кишені не повузила, були б і в мене широкі рукава (Номис, 1864, № 900).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 697.

Повузити, жу́, зи́ш, гл. Съузить, сдѣлять уже. Коли б була мати кишені ж повузила, були б і в мене широкі рукава. Ком. II. № 900.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 228.