ПОВТО́ПТУВАТИ¹, ую, уєш, док., перех. Втоптати, вдавити все або багато чого-небудь (у землю, сніг і т. ін.).

ПОВТО́ПТУВАТИ², ую, уєш, док., перех. Утоптати, ходячи, їздячи і т. ін., все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 696.

Повтоптувати, тую, єш, гл.

1) Утоптать (во множествѣ). Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи. Черниг. у.

2) Втоптать (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 228.