ПОВСІДА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Усістися (про всіх або багатьох). Зсунулись [гості], зщулились і якось усі повсідались (Н.-Лев., І, 1956, 623); У хмарі пилу вилетів цілий рій мух. Вони повсідалися на чистих фіранках (Мокр., Сто.., 1961, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 693.