ПОВСТРО́МЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повстро́млювати. За хлівом однотонно хурчать млинки, повстромлювані на довгих тичках в город (Мушк., Серце.., 1962, 290).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 694.