ПОВОРО́ЗОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до поворо́зка. У минулому усі східнослов’янські жінки коси заплітали здебільшого в три пасма, вплітаючи на кінцях різнокольорові стрічки (кісники), смужки яскравої тканини або поворозочки (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 691.