Про УКРЛІТ.ORG

поворкувати

ПОВОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Воркувати якийсь час.

2. перен. Ніжно розмовляти з ким-небудь якийсь час. Виглянь же, пташко, Моє серденько, Поки близенько, Та поворкуєм… (Шевч., І, 1963, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 691.

вгору