ПОВОВТУ́ЗИТИСЯ, у́жуся, у́зишся, док. Вовтузитися якийсь час. Щоб нагнути деревце додолу, бо інакше не можна було обірвати ягід, — треба було довго пововтузитись (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 687.

Пововтузитися, жуся, зишся, гл. Повозиться. Довго пововтузилися, поки розібрали добре, як треба робити (молотити машиною). Харьк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 225.