ПОВНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., перех. Унести все або багато чого-небудь. Внесла йому й сорочку новеньку з цяцьками, і штани новенькі внесла,.. і чумарку синю, і пояс червоний — усе повносила (Тесл., З книги життя, 1949, 22); Давид повносив мішки в хижу й зайшов у хату (Головко, II, 1957, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 686.