ПОВИШУ́КУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вишукати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. — І де оце молоде покоління понабиралось.. модної нервовості? Чи воно повишукувало її в книжках, чи в лексиконах? (Н.-Лев., IV, 1956, 183).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 665.

Повишукувати, кую, єш, гл. Найти (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 218.