ПОВИТІКА́ТИ, а́є, док. Витекти (про все або багато чого-небудь, з усіх або багатьох посудин). Коли б вона [горілка] Повитікала в бочках, То ще б в церквах Народ в свитках Стояв би і в сорочках! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 663.