ПОВИТРУ́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Витруїти в багатьох місцях. — Не водяться вже лиси. Змандрували, — сумно пояснив Тимко. — Денис якимось чортовинням повитруював (Тют., Вир, 1964, 228).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 663.