ПОВИСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Шкребучи, почистити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Повишкрібати коней.

2. Шкребучи, дістати, вибрати зсередини все або багато чого-небудь. Діжки повискрібала й повимивала (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 661.

Повискрібати, ба́ю, єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Діжки повискрібала й повимивала, — чи їх у погріб повиносити? Васильк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 216.