ПОВИНУВА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до повинува́тити. — А справника хочете? Усі будете повинувачені до одного! (Вовчок, І, 1955, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 656.