ПОВИМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Вимазати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Повимазувати хати.

2. Забруднити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь, у багатьох місцях. На поле вийшла Глафіра з дітьми, що вже встигли повимазувати собі ноги, руки та голови (Чорн., Визвол. земля, 1959, 200).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 655.

Повимазувати, зую, єш, гл. Вымазать (во множ.). У юхтових чоботях… та так повимазуваних, що дьоготь так з них і тече. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 214.