ПОВИЛУ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.

1. Очищаючи все або багато чого-небудь від шкаралупи і т. ін., видобути, вийняти вміст.

2. тільки 3 ос. Сидячи на яйцях, вивести всіх або багатьох пташенят (про птахів). Квочка повилуплювала курчат.

3. розм. Широко розкрити очі (про всіх або багатьох). Повилуплювати очі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 654.

Повилуплювати, люю, єш, гл.

1) Вылущить (во множ.), отколоть (во множ.).

2) Вывести (о многихъ). Усі квочки повилуплювали курчат, а ся ні.

3) Выпучить (глаза). Чого ви всі на мене очі повилуплювали.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 214.