ПОВИЖИВА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

1. неперех. Залишитися живими; вижити (про всіх або багатьох). Діти повиживали.

2. перех., перен. Примусити всіх або багатьох залишити місце проживання, роботу і т. ін. Повиживати сусідів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 652.

Повиживати, ва́ю, єш, гл. Остаться въ живыхъ (о многихъ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 212.