ПОВИВІ́ШУВАТИ ¹, ую, уєш, док., перех. Вішаючи, стратити всіх або багатьох.

ПОВИВІ́ШУВАТИ², ую, уєш, док., перех. Вивісити все або багато чого-небудь. Повивішувати білизну; * Образно. Попадали [ми з дружиною].. та й відсапуємо так, що аж язики повивішували (Фр., І, 1955, 373).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 650.

Повивішувати, шую, єш, гл. Вывѣсить (во множествѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 211.