ПОВИВЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Вивчити все або багато чого-небудь. Повивчала сама всіх пісень (Сл. Гр.).

2. Навчити всіх або багатьох. Повивчати синів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 650.

Повивчати, ча́ю, єш, гл. Выучить, научить (многое, многихъ). Повивчала сама всіх пісень. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 211.