ПОВЕРША́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВЕ́РШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОВЕРШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех., діал. Перевершувати. Софрон Іванович врочисто гримів басом,.. сильним голосом повершав усіх співців (Горд., Дівчина.., 1954, 179); Всю громаду повершували, горуючи над нею, два баси, трохи вищий і трохи нижчий (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 237); Дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 644.