ПО́В’ЯЗЬ¹, і, ж. Те, чим пов’язують, скріплюють що-небудь. На території Варни збереглися дві.. брили скель.. Вони були скріплені залізними пов’язями і стояли у вертикальному положенні (Парк Олександрія.., 1949, 56).

ПО́В’ЯЗЬ², я, ч., діал. Зв’язок. Може, думаю собі, знайдеться який пов’язь між двома легендами (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 700.

Пов’язь, зя, м. Связь. Може, думаю собі, знайдеться який пов’язь між двома легендами. Г. Барв. 429.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 229.