ПОВ’Я́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пов’яза́ти 1-8 і пов’яза́тися. Червоніли пов’язані квітчастими хустками голови сапальниць (Коцюб., І, 1955, 58); Золота зірка при світлі місяця ясно горіла над рукою, пов’язаною білим бинтом (Гончар, III, 1959, 123); Увійшла худа бабуся.., по самі брови пов’язана чорною, виношеною хусткою (Вовчок, Вибр., 1937, 99); Пов’язана в пучечки верба; З’являються переможці елліни, що женуть списами поперед себе, мов отару, гурти.. полонених і пов’язаних устяж троянців і троянок (Л. Укр., II, 1951, 324); Тепер аж не уявляєш собі, як можна працювати оперативно, не бувши пов’язаний радіотелефоном з диспетчером МТС (Ю. Янов., II, 1954, 130); Для Марії перший час війни був назавжди пов’язаний зі смертю її матері і семирічної дочки Лесі (Жур., Дорога.., 1948, 34); Дядя Гриша.. проходить біля коней, пов’язаних до конов’язі (Головко, І, 1957, 380); // пов’я́зано, безос. присудк. сл. Надходило різдво. На Україні з цим святом пов’язано безліч різних прикмет, звичаїв, легенд і обрядів (Тулуб, В степу.., 1964, 198).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 698.