ПОБІДОНО́СНО. Присл. до побідоно́сний. Серед усіх радянських республік, що існували досі, тільки Радянська Росія була спроможна [в 1920 р.] побідоносно протистояти натискові міжнародної і внутрішньої контрреволюції і завдати ворогам нищівних ударів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 615.