ПОБІ́ДНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до побі́дник. Їй здалося, що вона зісталася побідницею над Антосею (Н.-Лев., IV, 1956, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 615.