Побігущий, а, е.

1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17.

2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 203.