ПОБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бушувати якийсь час. Покричав [Оленчук], побушував і знову ліг, замовк надовго (Гончар, II, 1959, 280).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 630.