ПОБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до будува́ти. Побудували [люди] собі курені з каміння, що набрали на руїнах, та з іорданського очерету (Л. Укр., II, 1951, 147); Військові інженери накреслили й побудували цілу систему бетонних і земляних споруд (Ю. Янов., II, 1958, 236); От на цій річечці і вирішив Кузьма самотужки побудувати місток (Стельмах, II, 1962, 299); Сам свинопас ту кошару Побудував для свиней, поки був у від’їзді господар (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 239); Виженемо ворога з нашої землі і побудуємо нове життя, таке яскраве і радісне, як мрія… (Довж., І, 1958, 139); Цю повість [«Дві весни»] я побудував на матеріалі, що здобув на ХПЗ (Донч., VI, 1957, 582); Сахно побудувала собі цілу гіпотезу про колонію прокажених… (Смолич, І, 1958, 80); Побудувати трикутник.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 629.